Світлана Цибульська народилася у м.Теребовля Тернопільської області.
Закінчила Тернопільський державний педагогічний інститут ім. Я. Галана (учитель російської мови і літератури).
Працює у Теребовлянській СШ І – ІІІ ст. №3 з ПВІМ.
Стаж роботи -- 26 років.
За кваліфікаційною категорією «Спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», має звання "вчитель-методист".
Проблема, над якою працює Світлана Йосипівна: «Використання інноваційних технологій у викладанні зарубіжної літератури». У роботі використовує форми і методи інноваційних технологій (інтерактивне, особистісно зорієнтоване навчання, метод проекту та інші).
Цибульська С.Й. – керівник районного методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури, автор п’яти методичних посібників, зокрема «Використання інформаційних та комунікаційних технологій на уроках зарубіжної літератури», «Позакласні заходи», «Проект «У подорож з героями Жуля Верна!», «Творчі роботи учнів як результат праці вчителя», «Вивчення творчості Джека Лондона в школі».
Світлана Йосипівна охоче ділиться досвідом роботи з вчителями області, району, на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, засіданнях літературних віталень.
Свою роботу розуміє як поєднання трьох начал: таланту, майстерності і відданої праці.
Її педагогічний стиль – гармонія взаємин з дітьми, педагогіка співробітництва.
Педагогічне кредо: «Щоб бути гарним вчителем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш» (В. Ключевський)
Останні п’ять років вчитель працює над проблемою "Використання інноваційних технологій у викладанні зарубіжної літератури”, опираючись на напрацювання відомих вітчизняних вчених: О.О.Ісаєвої, З.В.Кирилюк, Ю.І.Ковбасенко, Є.В.Волощук, В.В.Гладишева. Головна суть досвіду з цієї проблеми – формування всесторонньо розвинутої особистості на уроках літератури і в позаурочний час, що здатна самостійно орієнтуватися в розмаїтті культур, у сприянні перетворення духовних цінностей творів світового письменництва в індивідуальний досвід учнів.
Уроки С.Й.Цибульської відзначаються організаційною чіткістю, доступністю, проходять на високому науково-методичному рівні. Вчитель обирає модель уроку, яка включає три компоненти: активізація (очікування, окреслення мети); усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність); рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність). На етапі активізації пильну увагу приділяє мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку. На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому підпорядковані всі елементи структури уроку, вчитель сфокусовує увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. На етапі рефлексії найчастіше пропонує: створити сенкан; узагальнити знання за допомогою гронування; закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»; поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа). Вивчення теми закінчує роботою за вибором учнів: проектом, презентацією, публікаціями, науковими дослідженнями тощо.
Нестандартний підхід до уроку формує інтерес до теми, що вивчається. Школярі прилучаються до спілкування, до діалогу, до живого невимушеного взаємозв’язку між вчителем і учнями, при яких створюється сприятлива атмосфера для вираження власного «я», для діалогу з автором та героями твору, з усім навколишнім світом.
Один з принципів філолога С.Цибульської – творчий підхід до викладання зарубіжної літератури. Аналіз твору стає процесом зацікавленого вмотивованого пошуку. Працюючи над проблемою «Використання інноваційних технологій у викладанні зарубіжної літератури», вчитель проводить компаративні, інтегровані уроки, уроки- представлення, уроки-портрети, уроки-дослідження, уроки-салони, уроки-заліки : «Мистецтво і культура Античності», «Античний театр», «Гомерівський епос. Сучасні дослідження», «Рільке і Україна», «Паралельний аналіз лірики Г.Гайне та М.Лєрмонтова», «М.Ю.Лєрмонтов». Широко застосовуються вчителем такі інтерактивні форми як: гронування, мозкові атаки, джигсо, акваріуми, вільний микрофон, художнє моделювання, листи до автора і героя, літературні диктанти, бліци, тести, головоломки, захист науково-дослідницьких робіт тощо. Практикує наступні випереджувальні завдання: літературознавчі, біографічні, історичні, творчі, митецькі. У підготовці завдань учні мають не просто вивчити статтю підручника, а й опрацювати додаткову літературу, відвідати бібліотеку, скористатися інформацією Інтернету, періодичних видань, обробити зібраний матеріал, вивести висновки. Темарій науково-дослідницьких робіт її учнів: «Міфологічна природа образу кота у творах зарубіжної літератури», «Співставлення образів Іллі Муромця і Геракла (за народними билинами і грецькими міфами», «Казки як особливий вид усної народної творчості», «Притчі Леонардо да Вінчі і байки Івана Крилова», «Коран – священна книга мусульман», «Адресати лірики Олександра Пушкіна», «Образ скупого у всесвітній літературі», «Порівняльна характеристика Пузиря і Гобсека за творчістю І. Карпенка-Карого і Оноре де Бальзака», «Образи Кутузова і Наполеона у романі Лева Толстого «Війна і мир», «Образ Наташі Ростової та його значення в романі Лева Толстого «Війна і мир», «Шляхи пошуків життєвих істин Андрія Болконського і П’єра Безухова у романі Лева Толстого «Війна і мир», «Доля Михайла Булгакова», «Світ Михайла Булгакова».
Свої дослідницькі роботи учні представляють на неофіційних конкурсах юних талантів, шкільних літературних конференціях, предметних тижнях.
Вибір засобів навчальної діяльності вчитель здійснює з урахуванням особистості учня. Максимально активізує внутрішні ресурси учня як під час проведення репродуктивних або продуктивних типів роботи, так і під час запровадження найновіших технологій навчання.
Щоб зробити урок більш наочним і цікавим, С. Цибульська використовує інформаційно-комунікаційні технології. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки.
У своїй роботі надає перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедія – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Ось деякі з них: «Подорож до замку Шарля Перро», «Дрімучий ліс» за казками О.Пушкіна, «Джек Лондон. Сторінки біографії і творчості», «Легенда Шервудського лісу», «Незвичайні подорожі» Жуля Верна», «Життя і творчість М.Булгакова». Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
Вчитель активно впроваджує в навчання метод проектів, який дозволяє формувати дослідницькі навики учнів,активізувати їх діяльність, використовувати отримані ними знання на практиці. Прикладом такої діяльності є проекти «Образ Баби-Яги у народних казках», дослідження слов’янської міфології, «У подорож з героями Жуля Верна!», «Сім чудес світу», «Античність», проект за творчістю М.Булгакова, В.Шекспіра, Даніеля Дефо, «Адресати творчості О.Пушкіна».
Серед проблем, які знаходять творче вирішення в практиці вчителя зарубіжної літератури, особливої уваги заслуговує розвиток естетичних смаків учнів, що досягаються використанням музики, живопису, кіно, відео, комп’ютера і фото.
Так на уроках вивчення священних книг народів світу, вдало використовується музика В.Моцарта, С.Баха, Н.Паганіні, Ф.Шуберта, В.Шекспіра – Ф.Гайдна, Е.Гофмана – Ж.Оффенбаха і П.Чайковського, О.Пушкіна – О.Аляб’єва і Г.Свиридова. Вчитель використовує відеозаписи при вивченні народних і літературних казок у 5-му класі, творчості Жуля Верна у 6-му класі, героїчного епосу у 7-му класі. У кабінеті зарубіжної літератури С.Й.Цибульська зібрала картинну галерею, фоторепортажі з літературних куточків світу. Ці матеріали використовуються на уроках загальної характеристики епох розвитку культури і мистецтва світу.
С.Й.Цибульська цінує ініціативу учнів, на уроках відбувається вільний обмін думок. При цьому велика увага приділяється оригінальним відповідям учнів. Вона не нав’язує свою точку зору, що дозволяє розвивати пізнавальну активність учнів, самостійність їх мислення, формує навики вести діалог.
Навчальна діяльність учнів на уроках зарубіжної літератури тісно пов’язується з використанням відповідних засобів діяльності: прикладних програм, електронних схем, таблиць, малюнків, карток, що сприяє розвитку логічного мислення школярів. Вчитель використовує читання вголос із власним коментарем відповідних уривків тексту у середніх класах. Учням рекомендується наукова література, вони часто виступають з різними заздалегідь підготовленими повідомленнями. Цій же меті підпорядковане використання високомистецьких робіт, що передають життя, духовний світ зарубіжжя.
Вчитель вміє активізувати роботу учнів на уроці. Цього досягається шляхом планування і реалізації завдань до кожного уроку через найрізноманітніші форми організації навчальної діяльності. Відносинам вчителя і учнів надано характеру рівноправного діалогу. Учні систематично одержують випереджуючі різнохарактерні завдання для підготовки до уроку. При організації роботи з підручником вміло дає цільові настанови, показує практичне значення знань, ставить пізнавальні завдання, що розвивають активне мислення учнів, емоційне піднесення, привертає увагу до незвичайних фактів. Деколи мотивацію забезпечують питання, на які дістати відповідь можна лише після прочитання художнього твору.
Вона здійснює диференціацію навчання, практикує індивідуальні завдання як для слабших учнів, так і для обдарованих.
С.Цибульська працює над розвитком мислення учнів, збагаченням їх словника, раціонально використовує час. Виховує інтерес до зарубіжної літератури і мистецтва за допомогою дискусій, заочних подорожей, відеофільмів, пробуджуючи самостійну думку, власну точку зору учнів. Література для учнів, яких навчає С. Цибульська, стає підручником життя, допомагає їм у самовихованні.
Висока професійна майстерність, прагнення до самовдосконалення, створення позитивного психологічного клімату для спілкування на уроках, використання нетрадиційних форм проведення уроків забезпечують високу результативність навчально-виховного процесу. Так, за І семестр 2008 – 2009 року середній рівень навченості учнів складав 21%, достатній -- 57%, високий – 21%.
Цікаво і змістовно проводить позакласну роботу: вікторини, КВК, інтелектуальні ігри, Тижні зарубіжної літератури.
У школі вчителем оформлено кабінет зарубіжної літератури, який на районному огляді зайняв призове місце.
Результати досвіду апробовані у Теребовлянській загальноосвітній школі І – ІІІ ст. №3. Аспекти ефективності обговорювалися на засіданнях районного методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури, на засіданні науково - методичної ради РМК від 20.03.2009 року. Уроки сприяють вихованню вільних творчих людей, які не бояться напрацьовувати і висловлювати свою власну думку, які розуміють, що знання повинні бути глибокими, пластично видозмінюватися, а не залишатися на одному рівні. Використання інновацій покращують інтерес до навчання, викликають у школярів зацікавленість, підвищують результативність праці, допомагають учням розкрити власний внутрішній світ, розвивають у дітей творчі здібності. Цінність досвіду полягає у тому, що учні самі стають творцями та відкривачами нових для себе знань.
|